Принцип роботи стетоскопа полягає у використанні вібраційної провідності між речовинами для зміни частоти та довжини хвилі звуку через алюмінієву плівку в стетоскопі, щоб звук досягав «комфортного» діапазону для людського вуха, одночасно екрануючи інші звуки, тому щоб його можна було чіткіше «почути».
Зокрема, стетоскоп складається з частини звукосприймача (нагрудна частина), передавальної частини (шланг) і частини для прослуховування (навушник). Нагрудна частина збирає звуки людського тіла, такі як серцебиття та звуки дихання, які передаються на навушник через шланг. У процесі передачі частота та довжина хвилі звуку змінюватимуться, завдяки чому людському вуху легше почути ці звуки. У той же час стетоскоп також може екранувати навколишній шум, дозволяючи людям уважніше слухати звуки в тілі.
Існує багато типів стетоскопів, таких як нагрудні частини у формі дзвона та нагрудні частини у формі мембрани. Дзвоноподібні нагрудні частини підходять для прослуховування низькочастотних звуків, таких як діастолічний шум серцебиття; мембранні нагрудні частини підходять для прослуховування високочастотних звуків, таких як звуки дихання.
Стетоскоп є одним із важливих інструментів для лікарів для встановлення діагнозу, але він також має певні обмеження. Наприклад, звуки деяких глибоких тканин або органів стетоскоп може не чути чітко. Крім того, використання стетоскопа вимагає певних навичок і досвіду, а лікарю необхідно підібрати відповідний стетоскоп і місце аускультації відповідно до різних ситуацій.
